Общее
Щербина О.А.
Київський національний університет будівництва і архітектури
Нинішній стан і перспективи використання системи Moodle в університетах України
Кажуть, що після пандемії світ вже ніколи не буде таким, яким він був раніше. А щоб побачити, яким він стане, треба залишатися вдома…
Очевидно, українська освіта теж має змінитися. Однак, щоб це відбулося, недостатньо залишатися вдома і пасивно спостерігати. Зміни настануть лише в наслідок наших дій. Звісно, їх потребують багато ланок освітньої галузі. Але у цій доповіді автор має на меті поділитися своїм баченням шляхів вирішення ряду проблем, які входять в сферу його наукових інтересів і практичної діяльності, а саме проблемами використання технологій дистанційного навчання у вищій освіті як основи її цифровізації.
Питання цифрової трансформації (цифровізації) багатьох сфер нашого життя, в тому числі й освіти, набуло актуальності задовго до пандемії. Цифровізація – це напрямок розвитку, який дає змогу вирішити багато проблем, але тут ми зупинимось на питаннях збору та ефективного використання даних, адже ефективне управління будь-яким об’єктом чи процесом неможливе без повної, достовірної і своєчасної інформації про нього.
Наприклад, цифровізація економічного життя є ключовим інструментом виводу економіки із тіні. Цифровізація освіти - це не тільки використання нових, досконаліших засобів навчання. Це також і спосіб зробити освітній процес більш прозорим, доступними для аналізу й реагування, що сприяє покращенню якості освіти. Саме про цей аспект цифровізації йдеться у цій доповіді.
Конкретним прикладом кроку в напрямку цифрової трансформації освітнього процесу може служити реалізація в Київському національному університеті будівництва і архітектури проекту зі створення електронних комплексів методичного забезпечення дисциплін, про який автор доповідав на минулорічній конференції [1].
До реалізації цього проекту навчально-методичні комплекси дисциплін, що викладаються в університеті, являли собою комплекти паперових документів, що зберігалися на кафедрі й лише епізодично використовувалися в якості елементу звітності. Перетворення цих комплексів на електронні та їх розміщення на побудованому на платформі Moodle освітньому сайті університету дало змогу не лише поповнити їх іншими документами та ресурсами, в тому числі тими, які можуть існувати лише в електронному вигляді. Найголовнішим є те, що тепер ці комплекси стали доступні студентам для безпосереднє використання в освітньому процесі, а також доступні тим, у чиї посадові обов'язки входить контроль за якістю методичного забезпечення дисциплін.
Наступним кроком, на нашу думку, має стати контроль за ходом освітнього процесу. Якщо, наприклад, цифровізувати процес обліку поточної успішності студентів, при якому викладач виставляє студентам оцінки не на папері, а на сайті Moodle, як це описано в роботі [2], то університет матиме актуальну картину успішності студентів щодня, а не двічі в семестр (під час атестації та сесії), як це має місце зараз. Очевидно, актуальні дані про поточну успішність студентів дадуть змогу реагувати на будь-які негаразди більш оперативно.
Звісно, контроль за ходом освітнього процесу не зводиться лише до обліку і обробки виставлених викладачем оцінок. Наприклад, якщо в робочій програмі дисципліни передбачено виконання певної кількості лабораторних робіт, то хотілося б мати підтвердження того, що всі ці роботи дійсно виконуються і не як-небудь, а на належному рівні.
Документальним підтвердженням факту виконання лабораторних робіт студентами завжди служили оформлені ними протоколи, які мають зберігатися на кафедрі протягом встановленого чинними регламентами часу. Звісно, налагодити на кафедрі систему зберігання таких документів – це складна в організаційному плані задача, яку в нецифровізованому освітньому процесі реалізувати дуже важко. Зате в системі Moodle це робиться надзвичайно просто. Ідеальним місцем для зберігання файлів електронних протоколів є елемент курсу Завдання. Тут можна побачити і сам протокол, і оцінку, яку за цю роботу одержав студент. Автоматично проставляється дата і час, коли протокол був завантажений студентом і оцінений викладачем тощо. Все це легко контролюється, в тому числі й в автоматичному режимі. Такий контроль зокрема дозволяє виявляти сумнівні випадки, якщо, скажімо, студент, який нічого не робив протягом семестру, раптом спромігся здати всі роботи за один день тощо.
Використання елементу курсу Завдання не тільки забезпечує контроль, а й надає студенту додаткові зручності. Якщо паперовий протокол студенту доводилося оформляти "з нуля", на чистому аркуші, то в елементі курсу Завдання студент може одержати заздалегідь підготовлений викладачем бланк електронного протоколу з готовими таблицями тощо, які йому залишиться лише наповнити своїми даними і зробити по них висновки. Отже, використання електронних протоколів замість паперових позбавляє студента від рутинної роботи та економить його час для більш творчої діяльності.
Звісно, розглянутий вище приклад стосується не лише електронних протоколів про виконання лабораторних робіт, а яких завгодно робіт, які студент має виконувати і здавати на перевірку.
Як відомо, Moodle фіксує в логах всі дії всіх користувачів сайту. Щоправда ці дані зазвичай зберігаються на сайті обмежений час (від кількох місяців до року), а потім видаляються. Однак, за допомогою плагіну [3] Moodle має змогу записувати ці дані в форматі стандарту Experience API (xAPI) [4] у зовнішні сховища даних про навчання (репозиторії логів навчання) – Learning Record Store (LRS), які являють собою розміщену в мережі розподілену базу даних, яка накопичує дані про події, пов'язані з навчанням людей в рамках їх формальної, неформальної та інформальної освіти впродовж всього життя. Тобто LRS містять всю історію навчання людини, її електронне портфоліо, що формується автоматично.
Аналіз таких даних – це сфера окремої галузі інформаційних технологій, яка називається Великі дані (Big data). Він дає змогу робити інтегральні висновки про результати освітньої діяльності не лише конкретної особи, а й груп населення, закладів освіти, цілих секторів освітньої галузі, територій тощо. Для того, щоб організувати в Україні збір і обробку таких даних в інтересах державних органів управління освітою, на наш погляд, достатньо на державному рівні вирішити нескладні організаційні питання, про які йдеться нижче.
Досвід автора з впровадження системи Moodle в кількох університетах Києва показує, що найбільшу організаційну складність має проблема створення і підтримки в актуальному стані бази користувачів сайту. Деканати просто не бажають опікуватися наданням та оновленням списків студентів для централізованого створення і супроводу облікових записів користувачів. Через це його адміністратору не залишається іншого виходу як дозволити самореєстацію студентів на сайті та їх саомозапис на курси. Наслідком цього є те, що значна кількість студентів і викладачів замість того, щоб відновити забутий пароль реєструється на сайті та записується на курс вдруге, втретє… Через це в облікових записах користувачів панує хаос.
Але насправді в кожному університеті є особа, в чиї посадові обов'язки входить як раз формування і оновлення списків студентів. Це оператор Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). В роботі [5] ми показали, як можна швидко сформувати облікові записи студентів (навіть з фотографіями) шляхом експорту даних із цієї бази. Однак, навіть ця робота теж потребує немало часу і зусиль, до того ж в ЄДЕБО відсутні такі необхідні для створення облікових записів користувачів дані, як логін, пароль, електронна пошта. Також помічено, що оператори ЄДЕБО не завжди заповнюють в базі поле з даними про академічну групу, в якій навчається студент.
Тому ми вважаємо доцільним створення в самій ЄДЕБО чи на основі даних, що зберігається у цій базі, сервісу, який дозволяв би студенту реєструватися на сайтах свого університету та освітніх сайтах загальнонаціонального рівня через свій обліковий запис в ЄДЕБО так само, як ми реєструємось на інших сайтах, використовуючи свій обліковий запис у Facebook, Google тощо.
Технічно в цьому нема нічого складного. До того є досвід побудови таких систем є в інших країнах. Наприклад, у ядрі Moodle є модуль автентифікації користувачів Shibboleth, на базі якого у Великій Британії створена The UK Access Management Federation for Education and Research [6], яка об’єднує близько тисячі освітніх і наукових закладів, студентам і співробітникам яких на загальнонаціональному рівні надається доступ до цілої низки веб-ресурсів за технологією єдиного входу – Single Sign-On (SSO). Суть цієї технології полягає в тому, що користувач, який, ввівши логін і пароль, автентифікувався на одному із сайтів, що підтримується цією системою, має змогу входити до всіх інших підтримуваних нею сайтів без повторної автентифікації.
Реалізація аналогічного проекту в Україні дала б змогу не тільки створити для українських студентів і викладачів систему єдиного входу до освітніх ресурсів загальнонаціонального рівня, а й полегшило б кожному університету побудову системи єдиного входу до його власних інтернет-ресурсів (сайт Moodle, сайт бібліотеки тощо) як підсистеми цієї системи. В масштабі України це зекономило б велетенські обсяги трудозатрат, оскільки спільно підтримувати в актуальному стані одну єдину базу студентів набагато легше, ніж роби те саме на кожному освітньому сайті окремо.
Однак найбільші перспективи створення зазначеної системи відкриває перед органами державного управління освітою, такими як Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Маючи єдину систему автентифікації студентів, а також мережу LRS, які накопичують дані про їх навчання згідно зі стандартом xAPI та здійснюють їх аналіз, можна мати об'єктивну картину щодо стану справ у кожному університеті та в галузі освіти в цілому. Так після створення стандарту xAPI з’явилося чимало сервісів, таких як [7] , що надають послуги з обробки даних, які імпортуються з сайтів клієнтів, а потім надаються їм у вигляді аналітичних звітів за допомогою плагіна [8].
Але, звісно, стандарт xAPI – це не єдине джерело даних про діяльність користувачів на платформі Moodle. За допомогою плагінів Configurable reports [9] і Ad-hoc database queries [10] можна генерувати довільні звіти на основі SQL-запитів до бази даних сайту. В доповіді [1] ми наводили звіт про кількісні показники наповнення кусів сайту Moodle, який відображає дані про факультет, кафедру, викладача, назву курсу, який він викладає, кількість записаних на курс студентів, кількість розміщених у ньому елементів курсу (веб-сторінок, файлів, тестів, завдань тощо) а також кількість тестових питань.
Зараз ми доповнили цей звіт даними про інтенсивність використання кожного курсу, що оцінюється загальною кількістю записів в логах, тобто загальною кількістю дій, виконаних у цьому курсі усіма його відвідувачами (викладачами, студентами і навіть гостями) за певний період часу .
Дані звіту можна експортувати в файл Excel або Calc і там підвести підсумки за інститутами, факультетами, кафедрами і викладачами у вигляді суми і/або середнього значення в розрахунку на один курс за показниками, показаними на рис. 1.
Рис. 1
Якщо Ви бажаєте виводити цей звіт на вашому сайті, то встановіть на ньому блок Configurable reports [9] та імпортуйте у нього доданий нижче файл. Ми зробили це на сайтах трьох університетів, два з яких мають статус національного. Результати цього дослідження наведено в таблиці 1.
Таблиця 1.
Сайт університету
Кількість активних курсів
Не мають діяльностей або зареєстрованих студентів
1
4730
63%
2
1760
85%
3
550
75%
Ці дані свідчать про те, що в цих університетах освітній процес з переважної більшості дисциплін так і не вдалось перевести в онлайн. Розміщені на сайтах курси (як і до карантину) продовжують використовуватися переважно як засіб донесення навчального матеріалу до студентів. Тобто викладачі не використовують сайт для того, щоб видавати студентам завдання чи пропонувати їм інші види діяльності, за які виставляються оцінки. Якщо це у якийсь спосіб і відбувається, то відбувається поза сайтом. Тому в таких курсах журнал оцінок виявляється порожнім. У ньому ставити оцінки або нема кому або нема за що, оскільки в курсі або відсутні зареєстровані студенти, або відсутні види діяльності, що підлягають оцінюванню: завдання, тести тощо.
Безумовно, карантин надав значного поштовху впровадженню технологій дистанційного навчання. Однак, як свідчать наведені вище результати, нам треба ще немало працювати для того, щоб кожний викладач навчився користуватися сайтом Moodle хоча б на тому рівні, який дасть йому змогу проводити свої звичні заняття в режимі онлайн. Для цього він має усвідомити, що компетентності з використання систем управління навчанням йому будуть потрібні не тільки під час цього карантину, а й по його завершенні. По-перше, ніхто не знає скільки ще карантинів нас чекає попереду. По-друге, як зазначалося вище, система управління навчанням – це ключовий елемент цифровізації освітнього процесу в університеті, який означає не тільки використання нових, досконаліших засобів навчання, а й робить сам освітній процес більш прозорими і керованим, що сприяє підвищенню якості освіти.
Список використаних джерел
1. О.А. Щербина, "Досвід реалізації першого етапу проекту з впровадження змішаного навчання в університеті" на Сьома міжнародна наук.-практ. конф. MoodleMoot Ukraine 2019. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://2019.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=24
2. О.А. Щербина, "Організація обліку успішності й відвідуваності в системі управління навчанням Moodle", Інформаційні технології в освіті: Зб. наук. пр., вип. 18, с. 123–132, 2014.
3. Logstore xAPI. [Online]. Available: https://moodle.org/plugins/logstore_xapi
4. О.А. Щербина, "Experience API – новий стандарт програмних засобів для е-навчання та приклади його практичного використання", Інформаційні технології і засоби навчання, том 53, №3, с. 150–163, 2016.
5. О.А. Щербина, "Швидке створення облікових записів студентів та їх реєстрація в курсах платформи Moodle 2", Інформаційні технології в освіті: Зб. наук. пр., № 23, с. 79–89, 2015.
6. The UK Access Management Federation. [Online]. Available: https://www.ukfederation.org.uk/
7. Intelliboard. [Online]. Available:https://www.intelliboard.net/
8. General plugins (Local): IntelliBoard - Your data. Right here. Right now. [Online]. Available: https://moodle.org/plugins/local_intelliboard
9. Configurable reports. [Online]. Available: https://moodle.org/plugins/block_configurable_reports
10. Ad-hoc database queries. [Online]. Available: https://moodle.org/plugins/report_customsql