Структура за темами

  • Загальне

    • Славко Г.В.

      Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

      НЕПРЯМІ МЕТОДИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ КОРИСТУВАЧІВ MOODLE

      Організація дистанційного навчання потребує здійснення ідентифікації користувачів системи онлайн-навчання, реалізованої на платформі Moodle [1], як і для будь-якої іншої платформи. Слід розрізняти два основні випадки: ідентифікація користувача системи під час реєстрації та під час виконання завдань у системі та проходження тестування. І перший, і другий випадки набувають особливого значення у разі, якщо не можлива персоналізація особи під час особистої зустрічі (з викладачем чи представником групи технічної підтримки). Такі випадки можливі у разі, якщо користувач уперше реєструється віддалено у системі (самореєстрація) та не може бути присутнім особисто під час видачі логінів та паролів, безпосередньо у навчальному закладі. Можна стверджувати, що ідентифікацію під час реєстрації слід вважати необхідною, але недостатньою умовою ідентифікації користувача під час виконання завдань чи тестування.

      Традиційно, для ідентифікації користувачів пропонується використовувати прямі методи, наприклад, відео- та фото-фіксацію, використання електронного цифрового підпису, електронних студентських квитків, ідентифікацію за ІР-адресою та інші. Але усі відомі методи тільки ускладнюють організацію навчання та не дають гарантій, що не будуть використовуватися шахрайські схеми.

      Так, наприклад, вимога виконання завдань з відео-трансляцією дозволяє особі, яка виконує завдання, мати прихованого суфлера, дії якого можуть дублюватися виконавцем. Слід зазначити, що реалізація такої відео-трансляції потребує використання спеціального обладнання, додаткових налаштувань, збільшує вимоги до каналів передачі даних та відволікає усіх учасників навчального процесу. А, якщо йдеться про потребу одночасної ідентифікації значної кількості учасників дистанційного іспиту, наприклад, то такий спосіб втрачає своє практичне значення попри свою складність реалізації та потреб додаткових витрат.

      В роботах [2,3] пропонується ввести поняття інтегрального довірчого коефіцієнта, який може бути певною цифровою характеристикою учасника дистанційного навчання. Такий коефіцієнт може бути, як локальним (має зону дії у певній освітній системі чи в університеті), так і глобальним – закріпленим за учасником освітнього процесу на рівні міністерства освіти, і, наприклад, бути записаним у базу ЄДЕБО та у електронний студентський квиток. Певною мірою, такий коефіцієнт може змусити студента чи учня притримуватися визначених правил академічної доброчесності та стимулює утримуватися від дій, які можуть такий коефіцієнт зменшувати.

      Реалізація такої ідеї на локальному рівні може бути достатньо просто упроваджена. Так, у системі Moodle [1] для цього може бути використано модуль «Відзнаки» з певною адаптацією та дозволом усім викладачам системи виставляти своїм учням певні оцінки (відзнаки), які визначають рівень достовірності отриманих результатів під час навчання. Також можуть бути пристосовані й інші модулі для отримання учасником деякої оцінки – довірчого коефіцієнта. Запропонована ідея може бути реалізована і на рівні Міністерства освіти та науки, довірчий коефіцієнт може мати глобальне значення, наприклад, якщо студент переводиться із одного навчального закладу в інший чи, навіть, такий коефіцієнт може бути внесений у диплом про освіту, що стимулюватиме студента піклуватися під час навчання про те, аби не втратити «рівень довіри». Такий коефіцієнт міг би мати назву – «Коефіцієнт академічної доброчесності», коротко - «КАД». Застосування такого коефіцієнту можна вважати непрямим методом ідентифікації, оскільки він має психологічний вплив на учасника тестування.

      Наведемо далі перелік непрямих практичних методів, які можуть також використовуватися для ідентифікації користувача системи Moodle під час віддаленої реєстрації, виконання завдань та проходження тестів, визначати самостійність виконання таких завдань та робити висновки про достовірність отриманих результатів оцінювання студентів. Запропоновані тут способи непрямої ідентифікації проходили апробацію у системах онлайн-навчання [3,4] та будуть корисні викладачам, які користуються платформою Moodle.

      • Прихована ідентифікація студента за рахунок включення до тестів специфічних питань, на які не зможе відповісти стороння особа, що видає себе за студента. Це можуть бути, наприклад, питання, що стосуються особливостей навчального закладу (на якому поверсі розташована кафедра, певна лабораторія, номер аудиторії та інші). Також це можуть бути особисті відомості, які стосуються викладача навчальної дисципліни чи самого студента. Якщо проходження контрольного тесту передано сторонній особі, а тест має певні обмеження у часі, то, скоріш за все, відповіді на такі питання будуть не правильними, що має привернути увагу викладача.
      • Створення спеціальних «пасток» у електронному курсі, які провокують на їх відвідування чи виконання тих, хто уперше зайшов на курс. Наприклад, сторінка може мати заголовок – «Інформація тим, хто уперше відвідує наш курс». Вірогідно, особа, яка видає себе за студента і зайшла уперше захоче переглянути таку сторінку і тим самим видасть себе.
      • Реєстрація у системі та вхід для участі у тестуванні через соціальні мережі теж може вважатися засобом непрямої ідентифікації, оскільки студенту доведеться передавати сторонній особі логін та пароль від своєї сторінки у соціальній мережі, на що не кожний погодиться.
      • Поведінковий фактор. Типово, студенти зберігають пароль і логін у браузері аби спростити входження на сайт. Стороння особа буде змушена вводити логін та пароль, вірогідно може припуститися помилок.
      • Фейковий студент (провокатор) створюється з метою моніторингу взаємодії усіх учасників тестування, отримання інформації з соціальних мереж та груп у яких спілкуються учасники тестування. Вірогідно, особа, яка видає себе за студента певної групи скоріш за все не прийматиме участь у обговореннях на форумах або ж відповіді такої особи будуть загальними чи не інформативними.
      • Повторне проведення того самого тестування з метою визначення кореляції відповідей першої та другої спроби.
      • Вимога до студента під час підготовки до проходження тестування надіслати власноруч написаний текст (фото чи скан рукописного тексту) з метою порівняння його почерку з оригіналом, наприклад, з рукописною заявою, яку студент мав надіслати перед зарахуванням на навчання.
      • Прохання чи вимога до студента змінити своє фото у персональному кабінеті Moodle на таке, яке задовольняє певним вимогам, наприклад, зі студентським квитком у руці.
      • Збирання статистики типових граматичних помилок студента і включення до тесту чи до завдання вимоги виконати певне завдання, яке потребує текстової відповіді, що передбачає використання слів, в яких студент чи студенти типово роблять помилки.
      • Створення завдань чи тестів, які вимагають виконання чи проходження у декілька етапів, що ускладнює студенту залучення сторонніх осіб.
      • Співбесіда за результатами тестування чи виконання завдання під час якої студенту пропонується обґрунтувати свої варіанти відповіді, може допомогти визначити чи самостійно виконувалось завдання та надавались відповіді на питання тесту.
      • Якщо доступ до аккаунта Moodle та до поштової скриньки мають одночасно і студент і підставна особа, то надіславши повідомлення з вимогою відповісти на нього якомога швидше після його отримання можна спровокувати і студента і підставну особу відповісти на повідомлення. Якщо надійде дві відповіді, то це підстава підозрювати одночасний доступ двох осіб, які не узгодили між собою хто надаватиме відповідь.
      • Порівняння IP-адрес, що використовуються та провайдерів, які надають послуги до початку та під час тестування теж може надати певні підозри щодо спроб шахрайства.
      • Якщо виконуються завдання, що потребують текстових відповідей, то може виконуватися автоматизований аналіз якості текстів, яким зазвичай користуються seo-спеціалісти чи копірайтери (семантичний аналіз, seo-аналіз, аналіз стоп-слів, аналіз редактора Word за Флешем). Незвичне покращення якості текстів може свідчити про те, що відповіді надає людина з іншим рівнем освіти (наприклад, викладач).
      • Якщо у якості відповіді надається файл, наприклад, створений у редакторі Word, або файл у форматі pdf, то є можливість переглянути властивості документа та порівняти з властивостями тих файлів, які надавались студентом раніше.
      • Засоби Moodle дозволяють відслідковувати активність, регулярність дій студента на курсі, проходження завдань. Статистичні дослідження та співставлення отриманих оцінок з активністю встановлюють майже очевидну кореляційну залежність активності та отриманих оцінок на курсі.  Високі оцінки та низька активність студента – непрямі ознаки шахрайства.
      • Багатофакторна авторизація на сайті також ускладнює доступ сторонній особі, яка знаходиться віддалено від студента.
      • Аналізування часу, витраченого студентом на виконання завдань чи відповіді у тестах. Наприклад, якщо складне завдання виконане швидко, то можна вважати, що є підстави для підозри, що завдання виконане не самостійно.

      Статистичні дослідження свідчать, що укладання угоди зі студентом під час реєстрації у системі Moodle чи записування на курс, у якій студент попереджається про можливі наслідки спроб обману, його відповідальність за це та, у якій студент надає свою згоду на приховане відстеження його дій у системі дистанційного навчання з перелічуванням декількох методів відстеження значною мірою зменшує відсоток тих, хто удається до не законних дій.

      Висновки. Поєднання прямих та непрямих методів ідентифікації учасників систем дистанційного навчання певною мірою сприяє підвищенню якості оцінювання учасників навчального процесу та потребує комплексного підходу до практичної реалізації. Запропоновані тут практичні методи ідентифікації студентів та визначення чи самостійно виконувалось завдання студентом  можна вважати дискусійними та такими, що потребують подальшого обговорення та удосконалення.

      Список використаних джерел

      1. Система онлайн-навчання на платформі Moodle [Текст] : навч. посіб. / М. В. Загірняк, С. А. Сергієнко, Г. В. Славко ; Кременчуц. нац. ун-т ім. Михайла Остроградського. - Харків : Друкарня Мадрид, 2019. - 180 с. : рис. - Бібліогр.: с. 177-178. - 500 прим. - ISBN 978-617-7683-84-0
      2. Славко Г. В., Сергієнко С. А. Досвід упровадження та інтеграції системи онлайн-навчання на платформі Moodle у освітній простір університету / Інженерні та освітні технології. 2019. Т. 7. № 2. С. 126–136. doi: https://doi.org/10.30929/2307- 9770.2019.07.02.13
      3. G. Slavko, S. Serhiienko and L. Herasimenko, "Digitalization of Electrical Engineering Education and Automatic Assessment of Study Results," 2019 IEEE International Conference on Modern Electrical and Energy Systems (MEES), Kremenchuk, Ukraine, 2019, pp. 414-417.
      4. Система онлайн-навчання. КрНУ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://krnu.org.
      5. Система онлайн освіти "Математика.укр" [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://математика.укр.