Структура за темами

• Загальне
  

  Загальне

  • Новини Форум
  • Семенов М.А.

    ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка"

    ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УНІВЕРСИТЕТІ ЗА ДОПОМОГОЮ МОЖЛИВОСТЕЙ MOODLE

    Статтю підготовлено в рамках проекту Еразмус + КА2 «MoPED ‒ Модернізація педагогічної вищої освіти з використанням інноваційних інструментів викладання», № 586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP. 

    The European Commission support for the production of this publication does not constitute an endorsement of the contents which reflects the views only of the authors, and the Commission cannot be held responsible for any use which may be made of the information contained therein

    Даний проект фінансується за підтримки Європейської Комісії. Ця публікація відображає лише погляди авторів, Комісія не несе відповідальності за будь-яке використання інформації, що в ній міститься.

    Досвід використання технологій дистанційного навчання в Україні показав, що система дистанційного навчання в університетах та в школах, нажаль, не стала «екологічною системою». Під екологічною системою розуміємо таку систему, яка зручна для всіх учасників дистанційного навчального процесу: здобувачів освіти, викладачів, тьюторів та адміністраторів (як технічних так й адміністративних працівників). Це обумовлює у багатьох випадках відсутність очікуваної якості такого навчання та створює у деяких учасників негативне ставлення до дистанційного навчання. Для усунення цих недоліків необхідно створити систему забезпечення дистанційного навчання в університеті та використовувати систему moodle як основу зручної для усіх екологічної системи.

    Луганський національний університет імені Тараса Шевченка створює власну систему дистанційного навчання з 2002 р,  з 2005 р у якості основної платформи використовує moodle. Ця система пройшла випробування викликами 2014 р. Внаслідок військової агресії університет було евакуйоване у м. Старобільськ та першій навчальний рік відбувався переважно за допомогою дистанційного навчання. Саме наявність в університеті системи забезпечення якості дистанційного навчання, вирішення завдань зручності системи дистанційного навчання для усіх учасників процесу та усвідомлення власної місії кожного допомогли вирішити завдання відновлення навчального процесу та забезпечення його якості. У цій роботі робиться спроба описати цей досвід та роль moodle для створення в університеті  системи дистанційного навчання, системи забезпечення якості дистанційного навчання та як можливої стратегії розвитку – створення екологічної системи дистанційного навчання яка постійно розвивається, є відкритою та створює найкращі умови для усіх.
    

    Науково-педагогічні засади дистанційного навчання в університетах розробляли українські вчені В.Кухаренко, Н.Морзе, О.Щербина та ін.  З проблеми забезпечення якості дистанційного навчання заслуговує на увагу робота [1], серед факторів, які забезпечують якість дистанційного навчання автори називають (від більш значущого): якість підтримки тьютором, якість навчального контенту, якість системи, якість сервісів, ставлення до учня та якість допоміжної підтримки.     

    Проблема забезпечення якості дистанційного навчання не є новою для дослідників moodle, їй приділяється значна увага на останніх міжнародних конференціях moodlemoot. Так у доповіді [2]  передумовою забезпечення якості дистанційного навчання автор вказує: впровадження реляційної моделі викладання та навчання, де цілі та діяльності узгоджуються в процесі викладання та навчання на основі компетентностного підходу; формування у авторів та тьюторів професіональної педагогічної цифрової компетентності  та вміння конструювати цифровий навчальний процес.

    Інша доповідь [3] присвячена використанню нових можливостей moodle саме для моніторингу якості не лише результатів навчання але й самого процесу навчання, завдяки індикатором діяльності студента.

    Якщо узагальнено представити досвід Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, то можна окреслити наступні елементи системи дистанційного навчання та системи забезпечення якості дистанційного навчання:

    • формування цифрової компетентності студентів;
    • формування цифрової компетентності викладача;
    • формування педагогічної  компетентності викладача;
    • формування професійної педагогічної  компетентності викладача;
    • створення єдиних вимог до контенту цифрових навчальних курсів;
    • створення та розвиток технічних ресурсів;
    • створення рамкових вимог до організації дистанційного та змішаного навчання (з можливістю гнучкості, але з обов’язковим використанням moodle як хабу цифрових активностей та моніторингу);
    • функціонування інституту тьюторів за спеціальностями;
    • функціонування служби сервісу та підтримки учасників процесу дистанційного навчання;
    • усвідомлення всіма учасниками власної місії. 

    Для формування цифрової компетентності студентів доцільно використовувати стандарт цифрової компетентності DigComp 2.1 [5].

    На рис. 1 показано складові цифрової компетентності учня, які треба формувати, робота з системою moodle для здобувачів освіти є елементом цифрової компетентності.
    

    
    

    Рис. 1  Цифрова компетентність учня [5]

    Треба врахувати поступовість формування цифрової компетентності учня (рис. 2), відповідно  до цього відповідний контент повинен бути структурованим.

    
    

    Рис. 2 Етапи формування цифрової компетентності учня (занурення в цифровий океан) [5] 

    З урахуванням цього для формування цифрової компетентності у здобувачів в університеті використовується цифровий відкритий дистанційний курс. В межах цього курсу формуються відповідні цифрові компетентності. 
    

    Для формування педагогічних компетентностей викладачів доцільно використовувати стандарт DigCompEdu [6].  На рис. 3 показана взаємодія професійної, педагогічної цифрової компетентності вчителя та цифрової компетентності учня за стандартом  DigCompEdu.
    

    Для формування деяких педагогічних цифрових компетентностей створено відкритий цифровий курс для викладачів університету. 

    
    

    Рис. 3 Взаємодія професійної, педагогічної цифрової компетентності вчителя та цифрової компетентності учня за стандартом  DigCompEdu [6]

    В межах курсу робиться спроба формувати у викладачів наступні компетентності:

    •  здатність формулювати навчальні цілі для електронного навчання;
    • здатність виконувати завдання цифрової фасилітації;
    • здатність використовувати дистанційні та змішані технології в навчальному процесі;
    • здатність використовувати відкриті електронні ресурси в навчальному процесі;
    • здатність використовувати адаптивні методики при застосуванні ІКТ;
    • здатність використовувати системи комп’ютерного моделювання в навчанні, інтерактивні навчальні системи;
    • здатність використовувати хмарні технології;
    • здатність створювати та використовувати коннективістські електронні курси;
    • здатність використовувати SMART засоби, технічні засоби та гаджети у навчальному процесі;
    • здатність оцінювати результати навчання в електронних курсах;
    • здатність використовувати найпростіші системи комп’ютерного проектування та програмування;
    • здатність використовувати методи математичних обчислень за допомогою комп’ютера;
    • здатність виконувати професійний пошук інформації в Інтернет, аналізувати та визначати достовірність отриманої інформації;
    • здатність систематизувати знайдену в Інтернет інформацію та коректно використовувати її при створенні навчальних програмних засобів (посилання на електронне джерело, академічна доброчесність в цифровому середовищі);
    • здатність розробляти гейміфіковані системи;
    • здатність створювати та використовувати персональні навчальні середовища;
    • здатність використовувати соціальні мережі та мережеві сервіси для спілкування (як професійного так й навчального);
    • здатність виконувати професійний пошук інформації в Інтернет, аналізувати та визначати достовірність отриманої інформації;
    • здатність систематизувати знайдену в Інтернет інформацію та коректно використовувати її при створенні навчальних програмних засобів (посилання на електронне джерело, академічна доброчесність в цифровому середовищі);
    • здатність розробляти гейміфіковані системи;
    • здатність створювати та використовувати персональні навчальні середовища;
    • здатність використовувати соціальні мережі та мережеві сервіси для спілкування (як професійного так й навчального);
    • здатність дотримання норм цифрової етики, вміння організовувати безпечне спілкування в мережі;
    • здатність забезпечити цифрову безпеку, використовувати засоби безпеки (у широкому сенсі);
    • здатність використовувати вікі технологій в навчальному процесі;
    • здатність інтегрувати дослідження в електронне навчання;
    • здатність створення usability дружних програмних педагогічних засобів.

    Єдині вимоги до дистанційних курсів можна переглянути на освітньому порталі do.luguniv.edu.ua. Сервіс підтримки цифрового навчального процесу є важливою ланкою системи дистанційного навчання в університеті, але виходить за межі мети цієї роботи. Цьому питанню буде присвячено іншу доповідь на цій конференції.

    Для створення «екологічної системи» дистанційного навчання необхідно з’ясувати які зручності важливі для різних категорій користувачів системи.  Для цього у березні 2020 р. проводилось опитування серед викладачів, студентів та адміністрації щодо впливу факторів на зручність системи дистанційного навчання для різних категорій учасників. В опитуванні взяли участь 35 студентів, 10 викладачів та 4 представників адміністрації в межах одного факультету. Опитування  не є репрезентативним та носить орієнтовний характер. Респондентам пропонувалось обрати фактори, які впливають на зручність використання системи дистанційного навчання, кількість обраних факторів не була обмежена. В табл. 1-3 представлено результати опитування.

    Таблиця 1

    Значущість критеріїв зручності системи дистанційного навчання для здобувача освіти:

    Критерій	%
    Обсяг інформації для вивчення (достатньо часу для вивчення)	94
    Наявність зручної постійної комунікації з тьютором та викладачем, службою підтримки	89
    Наявність вказівок для роботи з контентом курсу	89
    Технічні характеристики мережі (постійна наявність, швидкість доступу, достатність файлового простору)	80
    Якість навчального контенту	77
    Професіоналізм викладача	77
    Наявність зрозумілого time-management розкладу за тижнями, днями, годинами	71
    Наявність критеріїв оцінювання	65
    Наявність f2f сесій	62
    Цифрова компетентність викладача	60
    Вміння працювати з moodle	60
    Цифрова компетентність здобувача (власна)	54
    Узгодженість використання різних цифрових інструментів	48
    Можливість використання самостійного графіку навчання	42

    
    

    Таблиця 2

    Значущість критеріїв зручності системи дистанційного навчання для тьютора та викладача:

    Критерій	%
    Оптимальне навантаження при роботі в режимі дистанційного навчання	100
    Наявність часу для підготовки ти змін контенту курсу	100
    Можливість зручного оцінювання результатів навчання здобувачів	90
    Наявність зручної постійної комунікації з студентом.	90
    Узгодженість використання різних цифрових інструментів	90
    Зручний розклад роботи	80
    Наявність зрозумілого time-management розкладу за тижнями, днями, годинами	80
    Наявність f2f сесій	80
    Технічні характеристики мережі (постійна наявність, швидкість доступу, достатність файлового простору)	80
    Вміння працювати з moodle	70
    Цифрова компетентність здобувача	70
    Цифрова компетентність викладача (власна)	70

    Таблиця 3

    Значущість критеріїв зручності системи дистанційного навчання для адміністрації:

    Критерій	%
    Зручність збору необхідної інформації для створенні звітної документації (поточна атестація, створення відомостей, моніторинг роботи викладачів, відвідування занять студентами)	100
    Зручність процесу створення розкладу занять (активностей)	100
    Можливість моніторингу дистанційного контенту (якість, повнота, доступність та ін..)	100
    Наявність зрозумілого time-management розкладу за тижнями, днями, годинами.	100
    Зручний розклад роботи	100
    Технічні характеристики мережі (постійна наявність, швидкість доступу, достатність файлового простору)	75
    Наявність зручної постійної комунікації з викладачами та студентами	75
    Наявність f2f сесій (для вирішення організаційних питань)	50
    Узгодженість використання різних цифрових інструментів	50

    
    

    Як бачимо з табл. 1-3 деякі критерії збігаються, але в цілому погляди на зручність системи дистанційного навчання у студентів, викладачів та адміністраторів значно відрізняються. Створити цей простір без єдиного хабу неможливе, але й констатуємо, що система moodle  майже ідеально підходить для цього, вона має можливості моніторингу, оцінювання досягнень, створення аналітики та оптимально врахувати інтереси усіх учасників процесу. Якщо використовуються інші цифрові інструменти, вона повинна мати посилання на них для можливості моніторингу. Ще один важливий висновок – необхідність та можливість моніторингу дистанційного процесу з боку адміністрації, сьогодні не можливе обмежувати дистанційне навчання лише системою moodle. Наприклад, окрім системи moodle сьогодні використовуються паралельно  Zoom, Telegram, але в цьому випадку на moodle повина бути інформація для моніторингу.
    

    Аналіз результатів опитування та додаткове спілкування з адміністративними робітниками виявили проблему, яка вирішена недостатньо – це автоматичне створення відомостей у та зведених відомостей у прийнятій в університеті формі (яка, до речі може змінюватись), яка необхідна для друку та зберігання в деканаті. 
    

    Звичайно, першим кроком вирішення цієї проблеми є використання метакурсів та модуля субкурс [4], але форма звітів не відповідає вимогам внутрішніх нормативних документів забезпечення якості в університеті. Окрім цього звітність за групами та дисциплінами вимагає від структури сайту відповідності відомостям, але це робить сайт технічно менш працездатним, так як збільшує кількість категорій та рівень вкладеності.

    Для вирішення питання зі звітністю для деканатів у 2014 р. було обрано рішення поєднання можливостей для моніторингу системи moodle, метакурсів та субкурсів та макросу Excel для обробки існуючих відомостей та створення звітності для деканатів. Так сталось, що тимчасове рішення використовується до цього часу. 

    Для роботи з макросом необхідно завантажити відомості з папки академічної групи з результатами діяльності за семестр, обрати тип атестації та зробити зведену відомість (рис. 4).

    
    

    Рис. 4 Інтерфейс роботи з макросом

    За результатом роботи макросу отримуємо зведену відомість (рис. 5) з інформацією, що необхідна деканату.

    
    

    Рис. 5 Зведена відомість

    Таким чином, за результатами проведених досліджень можна констатувати таке:

    • moodle доцільно використовувати як основну платформу для створення системи дистанційного навчання в університеті;
    • систему дистанційного навчання в університеті треба наближати до екологічної системи, необхідно робити систему зручною для усіх учасників процесу;
    • для створення такої системи дистанційного навчання в університеті потрібно формувати відповідні цифрові компетентності у студентів та викладачів;
    • для зручності роботи деканатів необхідно розвивати засоби моніторингу та підготовки звітної документації.

    Подальшим етапом дослідження має бути створення плагинів moodle для автоматизації роботи деканатів.

    Список використаних джерел

    1. Ozkan S., Koseler R. Multi-dimensional evaluation of e-learning systems in the higher education context: an empirical investigation of a computer literacy course //2009 39th IEEE Frontiers in Education Conference. – IEEE, 2009. – С. 1-6.
    2. Lalonde S. MEC - Empowering Educators for Quality Education [Електронний ресурс] / Solange Lalonde // #MootAU19. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://youtu.be/TDpSo0X0D5w.
       
    3. Dalton E. Introduction to Moodle Learning Analytics for Designers [Електронний ресурс] / Elizabeth Dalton // #MootIEUK19. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://youtu.be/kLZfFtYed7c.
    4. Щербина А.А., Иванченко Т.В. Использование метакурсов и модуля субкурс в Moodle 1.9 / Иванченко Т.В., Щербина А.А. Перша всеукраїнська науково-практична конференція MoodleMoot 2013. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle. [Електронний ресурс]. Режим доступу http://2013.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=45
       
    5. Carretero S. DigComp 2.1 The Digital Competence Framework for Citizens With eight proficiency levels and examples of use [Електронний ресурс] / S. Carretero, R. Vuorikari, Y. Punie // Luxembourg: Publications Office of the European Union. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC106281/web-digcomp2.1pdf_(online).pdf.
       
    6. European Framework for the Digital Competence of Educators (DigCompEdu) [Електронний ресурс]. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://ec.europa.eu/jrc/sites/jrcsh/files/digcompedu_leaflet_en-2017-10-09.pdf.
  • Форум обговорення доповіді