General
Ворожбит А.В.
Технічний ліцей м. Києва
Використання LCMS MOODLE у закладах загальної середньої освіти в умовах дистанційного навчання
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та положень листа Міністерства освіти і науки України №1/9-154 від 11.03.2020 року щодо введення обмежувальних заходів для запобігання розповсюдження захворювання на коронавірус COVID-19 у закладах загальної середньої освіти України встановлено карантин з 12 березня 2020 року. Також відповідно до листа МОН №1/9-213 від 16.04.2020 року щодо проведення підсумкового оцінювання та організованого завершення 2019 – 2020 навчального року закладам загальної середньої освіти було рекомендовано організувати освітній процес в умовах дистанційного навчання.
Для переважної кількості вчителів це стало випробуванням, коли в умовах цейтноту стало необхідно використовувати інформаційні технології для продовження навчання.
Відомо з розмов з батьками, що частина вчителів просто обмежилась щотижневим списком параграфів і вправ, а тепер (на початку травня) перевіркою тих вправ, відправлених на вайбер.
Інша частина колег знайшли в мережі Інтернет навчальні розробки інших вчителів, майданчики для тестування (Classtime, На урок тощо) та долучили посилання на них у чати класів.
Ще певний відсоток вчителів, що вчасно підвищили свій рівень володіння комунікаційними засобами, сміливо організували освітній процес за допомогою засобів для проведення відеоконференцій ( Zoom, Skype) та/або класу у GoogleClassroom відповідно до розкладу.
Вчителі реалізували освітній процес в умовах дистанційного навчання під час карантину. А здобувачі освіти? Ми, вчителі, подбали про дітей?
У відповідь ми почули: «Усі вчителі кидають завдання на різні ресурси, складно за всім слідкувати», «потрібно систематизувати завдання», «багато що не зрозуміло (не сам матеріал, а саме організація роботи). Було б набагато краще і зрозуміліше якби вчителі всі були "в одному місці" (мається на увазі один сайт), бо не зручно. Хтось в месенджерах, хтось в GoogleClassroom, хтось на сайті, краще щоб всі були в одному місці», «занадто багато платформ для навчання».
Відповідно до онлайн опитування щодо потреб вчителів у здійсненні дистанційного навчання проведеного ученими Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України протягом 27 березня – 4 квітня 2020 року було з’ясовано, що освітяни використовують для організації дистанційного навчання месенджери (Viber, Telegram) засоби для проведення відеоконференцій ( Zoom, Skype), сайт закладу освіти тощо. Серед переліку були платформи GoogleClassroom та онлайн-школа «На урок».
Результати опитування підтверджують описаний вище умовний розподіл організації дистанційного навчання з закладах освіти, хаотичне і несистемне використання засобів мережі Інтернет та підкреслюють учнівську розгубленість. А LCMS Moodle, використання якої стало би вирішенням, використовує лише 3,4% опитаних.
Варто зазначити, що платформа управління навчальним контентом для підтримки навчання під час карантину є необхідним і зручним засобом для закладів загальної середньої освіти. За допомогою LCMS Moodle вчителям можна організувати навчання, оцінювання знань, умінь і навичок здобувачів освіти.
Інформаційно-освітнє середовище закладу загальної середньої освіти можна представити як систему, що складається з сукупності підсистем (освітніх ресурсів), які використовуються для інформаційного обміну між учасниками освітнього процесу на основі сучасних веб-орієнтованих технологій.
Авторська модель структури інформаційно-освітнього середовища закладу загальної середньої освіти подана на рис. 1. Основне місце в моделі відведено веб-орієнтованому навчальному середовищу закладу загальної середньої освіти, що створене за допомогою системи управління навчальними матеріалами, де зареєстровані учні отримують доступ до навчальних курсів.
Розглянуто інші компоненти системи: систему електронних портфоліо учнів; доступ до сторінок у соціальних мережах, сайту закладу освіти, районного управління освіти, Міністерства освіти і науки України, Малої академії наук, учнівських предметних олімпіад, конкурсів тощо; засоби комунікації (месенджери).
Рис. 1. Модель структури веб-орієнтованого інформаційно-освітнього середовища закладу загальної середньої освіти
Для учнів, які регулярно відвідують заклад освіти, використання цієї моделі інформаційно-освітнього середовища може виконувати допоміжну (додаткову) роль і бути основою організації навчального процесу для тих учнів, хто не відвідує заклад освіти з причини тривалої хвороби або під час карантину.
Можемо говорити про синхронну і асинхронну організацію освітнього процесу в умовах дистанційного навчання. На рис. 2, 3 показано розроблені навчальні матеріали, які розміщені на сайті (LCMS Moodle) для асинхронного навчання учнів.
Рис. 2. Загальний вигляд курсу у LCMS Moodle
Рис. 3. Приклад завдання на пару
Щодо синхронної організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання, то, відповідно до моделі, учням було рекомендовано зібратись на урок біля комп’ютера та відкрити: текстовий редактор Sublime (відповідно до теми уроку) і браузер (Moodle, Telegram, ел. пошта).
А далі звичайний урок! Перевірка присутніх (плюси у чаті), актуалізація знань, новий матеріал (презентація та озвучене відео – рис.4), розв’язок задач (рис.5), відповіді (скріни у груповому чаті або особистими повідомленнями), задачі поштою, запитання, тестування, підсумки.
Рис. 4. Презентація та озвучене відео до уроку
Рис. 5. Розв’язок задач на уроці
Таким чином, для організації синхронних уроків в умовах дистанційного навчання вчителю необхідні платформа з підготовленими навчальними матеріалами та засіб для обміну повідомленнями, володіння інформаційно-комунікаційними технологіями та педагогічна майстерність.
Обов’язково лише одна платформа!